ЖАРТУВА́ТИСЯ, у́ємося, у́єтеся, недок., розм., рідко.
1. Говорити один одному дотепи, забавляти, смішити один одного. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються (Сл. Гр.).
2. безос. Жартувати з охотою, з задоволенням. В той час, як іншим жартувалось, Салій зіщулився, поник (Воскр., І всерйоз.., 1960, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 512.