ЖА́СНО, діал. Присл. до жа́сний. Заскиглила сова.., а друга захихоталася жасно десь у дуплі під корою (Фр., VIII, 1952, 405); Всякий про Саїна говорить. — Шкода, — кажуть, — небіжчика, добрий був чоловік, та минувся так жасно (Черемш., Тв., 1960, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 513.