ЖЕРДЕ́ЛЯ, і, ж,
1. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння. Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні, переткані срібним промінням (Коцюб., І, 1955, 265); Вже одцвіли жерделі. Черешні у цвіту! (Тер., Ужинок, 1946, 146).
2. Плід цієї рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 520.