ЖОВТО́БРЮ́ХА, и, ж. Маленька з жовтим черевцем пташечка ряду горобцеподібних. По дорозі він навідувався до гнізда жовтобрюхи (Донч., Вибр., 1948, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 541.