ЖОНГЛЕ́Р, а, ч. Артист цирку, що займається жонглерством. Хлопці з захопленням спостерігали гімнастичні вправи акробатів, виступи еквілібристів, жонглерів та всякі витівки клоунів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 543.