ЗАБАБА́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бабахкати. Ескадрон уже влітав у виселок, як раптом назустріч густо задзижчали кулі, забабахкали постріли з горищ (Гончар, II, 1959, 123); За ліском забабахкали гармати (Трубл., І, 1955, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 13.