ЗАБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Засумувати, зажуритися. — Давно тебе не бачив. Забанував за тобою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 207); — Гриць забанував за першою небіжкою (Март., Тв., 1954, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 16.