ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. забезпе́ч; док., перех. і без додатка.
1. Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. Селянська праця забезпечувала феодала і їжею, і одягом, і житлом (Іст. середніх віків, 1955, 30); Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром… Година-— дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (Граб., І, 1959, 166); — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуйі на дорогу забезпеч (Тют., Вир, 1964, 308); Зростання сільського господарства дало можливість краще забезпечити легку та харчову промисловість сировиною (Вісник АН, 1, 1957, 4);//Надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування. Вона [література], як Вам відомо, не тільки не забезпечує матеріально, а потребує ще видатків (Коцюб., III, 1956, 282); Ми мусимо забезпечити родини забитих (Ле, Міжгір’я, 1953, 173).
2. Створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось. Дорога, проведена через Бескид на Угри, на довгі часи забезпечила її [Тухоль-щини] добробуток [добробут] (Фр., VI, 1951, 39); Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (Гончар, III, 1959, 98); КПРС ставить завдання всесвітньо-історичного значення — забезпечити в Радянському Союзі найвищий життєвий рівень порівняно з будь-якою країною капіталізму (Програма КПРС, 1961, 78).
3. Захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки. — Трохи відпочиваємо і йдемо в наступ. Попереду немає нікого, хто б нас забезпечував (Кучер, Чорноморці, 1956, 135); [Горлов:] Командуючий двадцять п’ятої, Орлов, вийде до Олександрівки і забезпечить твої тили, коридор твій не закриють, не турбуйся (Корн., II, 1955, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 18.