ЗАБИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан пригнобленості, отупіння, затурканості, заляканості. Самодержавство трималося віковим пригнобленням трудящого народу, темнотою, забитістю його.. (Ленін, 9, 1949, 161); Понурість, мовчазливість та забитість.. виразно малювалася на її невродливім.. лиці, в її очах і лінивих, мов за напасть, рухах (Фр., І, 1955, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 22.