ЗАБОРГО́ВАНИЙ, а, е. Який заборгувався, має борг. Перспектива року обов’язкової жалоби на випадок смерті голови родини, яка виключає одруження кого-небудь з членів цієї родини, анітрохи не всміхалася по вуха заборгованому «пану докторові» (Вільде, Сестри… 1958, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 26.