ЗАВОЙО́ВНИЦТВО, а, с. Насильницькі, загарбницькі дії завойовників. Міжнаціональна дружба народів.. стала основою, одною з причин найбільшої в історії світу воєнної перемоги — перемоги над армією і ідеологією поневолення, завойовництва і національної нерівності, — над фашизмом (Смолич, Після війни, 1947, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 58.