ЗАВОРО́ЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. заворо́жений 2. У якомусь величавому супокої, в німому завороженні стоять незвично світлі в інеї вільхи та берести (Гончар, II, 1959, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 60.