ЗАВЧА́СНО. Присл. до завча́сний. Сьогодні артилерія ще тільки приміряється, б’ючи з удаваною безсистемністю.., щоб не накликати завчасно підозри противника (Гончар, III, 1959, 391); — Бачу я, що пізно колодязь копати, коли хата горить. Треба завчасно готувати воду, діжки та драбини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 63.