ЗАГАЛО́М, присл.
1. У цілому, разом; повністю. Це все становище з куренями, очеретяними ятками, кухарським куренем загалом звалося куренем (Н.-Лев., 1956, 226); Наші літературні редактори, чия робота загалом гідна всякої пошани, іноді надмірно захоплюються «причісуванням» мови на один лад (Рильський, III, 1956, 73); — Як, — каже, — не благав, як не прохав — хоч би копійкою поступився [пан]: всі загалом виложив йому на стіл! (Мирний, III, 1954, 169); // Без вибору, підряд. Масти загалом усю стіну (Сл. Гр.).
2. розм. Те саме, що взагалі́. Загалом кажучи: опріч малого пастуха, Василька, панотець був найменший у цілім домі (Март., Тв., 1954, 234); Тепер уже навіть Чумак, що загалом рідко втрачав рівновагу, розгубивсь (Головко, II, 1957, 477).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 67.