ЗАГА́РЛИВИЙ, а, е, діал. Прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний, Загарливий до роботи (Сл. Гр.).; // Гарячий, напружений. Весь день поминув у загарливій роботі (Ільч., Серце жде, 1939, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 71.