ЗАГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок.. ЗАГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Обертаючись за гвинтовою нарізкою, закріплюватися або доходити до певного положення. * Образно. Дві доби тривав пекельний гуркіт, хрипке гавкання зеніток, пронизливе виття бомб, що загвинчувалось у душу, в мозок (Жур., Звич. турботи, 1960, 178).
2. тільки недок. Пас. до загви́нчувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 74.