ЗАГИ́НУЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до заги́нути. Що ж можна говорити про того загинулого в війні Нестеренкового сина, з яким так нещасливо пов’язала її доля (Ле, В снопі.., 1960, 56): На лузі бігали рицарські коні без вершників. Металися й коні загинулих дружинників (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 448).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 76.