ЗАГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. загляда́ти. Несподівана історія з образами, а особливо заглядання [Васька] на жінчині литки, вкрай зіпсували йому настрій (Панч, II, 1956, 92); * Образно. Для епохи побудованого соціалізму характерне пророче заглядання в щасливе комуністичне майбутнє (Рильський, III, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 80.