ЗАГОРЮВА́ТИ1, ю́ю, ю́єш, док. Почати горювати. Занепокоївся, загорював старий (Горд., Чужу ниву.., 1947, 160).
ЗАГОРЮВА́ТИ2, див. загорьо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 87.