ЗАГРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГРУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., перех., розм. Те саме, що заванта́жувати. — Ось що, брат Яреську… Як загрузять ешелон, бери своїх хлопців.. Правитимем хліб до самого місця. До Петрограда (Гончар, II, 1959, 271); Його не можна однести до категорії тих віршомазів,.. які загружають редакції газет і журналів (Еллан, II, 1958, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 95.