ЗАГІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Вдаючись до агітації, заохотити, умовити до дії, участі в чому-небудь. Жінка одверто зраділа: — От і чудово! Неодмінно треба його загітувати на ці курси (Головко, II, 1957, 478); Михась та Франка дали слово загітувати своїх батьків та найбільш надійних сусідів виступити ініціаторами колгоспу (Чорн., Потік.., 1956, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 77.