ЗАДАРЕ́МНИЙ, а, е, розм. Те саме, що даре́мний. На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Нюка [нукає] шкапі неслухняній, — Задаремний крик (Граб., І, 1959, 216); Задаремна праця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 103.