ЗАЗУ́БЛИНА, и, ж. Виїмка, заглибина або вищерблене місце на ребрі будь-якого предмета. Найкраще різати смужки [тіста] спеціальним пристосуванням, що складається з валика з насадженими на ньому.. дисками з зазублинами (Укр. страви, 1957, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 129.