ЗАЙЧА́ТИНА, и, ж. М’ясо зайця. Ось лисиця пройшла заячим слідом… Еге, та вона й поснідала зайчатиною під цим пеньком (Коп., Як вони.., 1961, 176); Поснідавши зайчатиною, нашпигованою салом і часником, Коропов вийшов на подвір’я (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 136.