ЗАЙЧИ́СЬКО, а, с. Те саме, що за́єць 1. Я кожну щепу беріг, ..Щоб зайчисько узимку сюди не забіг Ніжну кору згризати на гіллі (Дор., Єдність, 1950, 44); До серця притулений близько, лежить в неї вузлик в руці, — Неначебто вушка зайчиська, Стирчать від хустинки кінці (Бичко, Простота, 1963, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 136.