ЗАКАВРА́Ш, а, ч., діал. Закарваш. Закавраші у каптана теж довгі, що усі пальці закривали (Кв.-Осн., II, 1956, 232); Капельмейстер вийняв з закавраша свою чарівницьку паличку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 533).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 137.