ЗАКАЛАТА́ТИСЯ. а́ється, док. Почати дуже битися, стукати (про серце). В Уляни швидко-швидко закалаталося серце (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 24); Серце моє зовсім ошаліло. Спочатку, з остраху, ніби зупинилося, потім закалаталось так, що я задихалась (Вільде, Сестри.., 1958, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 137.