ЗАКВОКТА́ТИ, квокчу́, кво́кчеш, док. Почати квоктати. На поклик качок в очереті відгукнулись лиски, заквоктали чомги — ці чубаті красуні, залопотіли курочки (Досв., Вибр., 1959, 411); Одна курка заквоктала, не сходила з гнізда. Улянка зраділа: це як підсипати — будуть ранні курчата (Донч., IV, 1957, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 141.