ЗАКВІТО́ВУВАТИ, ує, недок., ЗАКВІТУВА́ТИ, у́є, док. Починати цвісти; зацвітати. Життя квітів починається з пролісків.. І негайно ж заквітовує ряст (Смолич, II, 1958, 10); Хліб заквітував рясно-рясно (Горд., II, 1959, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 141.