ЗАКЛАДА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ЗАКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.
1. Сперечатися на закла́д (у 2 знач.). Раз із конем закладався [віл], хто швидше побіжить (Барв., Опов.., 1902, 324); Заклався батько з товаришем, теж економом, коня на коня, що хто перший доскаче від мосту до ярмарку, той бере коня з сідлом і вуздечкою (Збірник про Кроп., 1955, 9).
2. чим. Віддавати що-небудь у заклад (у 3 знач.) за позичені гроші і т. ін.
ЗАКЛАДА́ТИСЯ2, а́ється, недок. Пас. до заклада́ти 1-3, 5, 6. — Ну, що ж, товариші, починаймо, пора. І от закладається в гармату перший снаряд (Довж., Зач. Десна, 1957, 22); В стіні до полудня прорубані були два невеличкі квадратові отвори, які.. закладались тонкими і напівпрозірчастими плитками (Фр., VI, 1951, 27); Нові виноградники закладатимуться на великих масивах, кращими високоякісними і високоврожайними сортами (Рад. Укр., 16.XI 1956, 2); Багато вже їх [культурно-освітніх закладів] відбудовано, багато відбудовується й відновляється. І будуються, й закладаються нові (Вишня, І, 1956, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 146.