ЗАКЛАДНИ́Й, а́, е́, заст. Прикм. до закла́д; // у знач. ім. закладна́, но́ї, ж. Офіційний документ про закладення майна за гроші кредиторові. [Лукерія Степанівна:] Ох, коли б він не накоїв нам лиха з тією закладною, щоб та земелька нам боком не вийшла (Кроп., II, 1958, 273); [Карпо:] Я знаю одного пана, який свої ліси віддав під закладну.., і добре знаю, де лежить закладна (Собко, П’єси, 1958, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 146.