ЗАКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОЛО́ТИ олю́, о́леш, док., перех. Пришпилювати чим-небудь одяг, волосся і т. ін. Хима завилась гарною наміткою, заколола її здоровими шпильками з червоними головками (Коцюб., І, 1955, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 154.