ЗАКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм.
1. Почати комизитися.
2. Виявити впертість, небажання зробити що-небудь. — Ми зчепилися з директором. Зчепилися так, що довелося обом їхати до Москви, де я закомизився і категорично відмовився залишатися далі в Діброві (Ле, Право.., 1957, 309); — А в дівки ж згоди запитали — Нема чого й питатись. Як закомизиться вона, то старі зв’язану підведуть під вінець (Стельмах, Хліб.., 1959, 547).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 154.