ЗАКОНСПІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до законспірува́ти. Революційні народники створили добре законспіровану організацію, виробили форми діяльності у підпіллі (Ком. Укр., 1, 1965, 30); Вона перебралася на мешкання до подруги, щоб зберегти незайманість законспірованої батьківської квартири (Ю. Янов., І, 1954, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 158.