ЗАКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., без додатка і на що. Почати кульгати, зробитися кульгавим. Закривіла на ногу, та не знає, на котору (Укр.. присл.., 1955, 203); Уночі не поїхав він сюди на Вітрову Балку. Багато князівських їхало, але він ні: закривіла коняка (Головко, II, 1957, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 166.