ЗАКУ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до заку́ска. — Столик у садок, у бесідку, — порядкував Антон Петрович. — Та розпорядись, Писточко, свічок туди; воно б годилося на другий столик — водочку, закусочку (Мирний, III, 1954, 146); —А тут закусочка… Якраз, знаєте, на йоржеву юшку нагодились (Довж., І, 1958, 441).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 176.