ЗАКУ́ТА, и, ж., діал. Хлів, хлівець. На передньому плані дві закути для свиней (Л. Укр., II, 1951, 194); // Курник або інше приміщення для свійської птиці. [Xая (Гука у двері):] Марто, Марто, а де ти там!..Позагонь усю птицю у закути та позамикай! (Кроп., V, 1959, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 176.