ЗАЛИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зализа́ти. Очі [у Ігнатовського] вузенькі, якісь сонні, волосся ріденьке, жовто-сіре, старанно зализане на жовту лисину (Збан., Єдина, 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 185.