ЗАЛО́МИСТИЙ, а, е, рідко. Звивистий, з різкими поворотами. І посунула могутня й бурхлива юрба тихими заломистими вуличками, залитими вогняним золотом сонця (Тулуб, Людолови, І, 1957, 449).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 194.