ЗАМА́ЦАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зама́цати. Перша сторінка [рукопису] замацана руками численних читачів (Ле, В снопі.., 1960, 10); Сергій дістав з кишені зім’ятого замацаного конверта, простяг Тарасові (Мушк., Чорний хліб, 1960, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 203.