ЗАМА́ЩЕНИЙ, а, е. Діепр. пас. мин. ч. до замасти́ти. Одежа його замащена фарбами (Л. Укр., II, 1951, 242); Сухорлявий, з запалими, замащеними глиною щоками, чоловік шукав капелюха (Вільде, Сестри.., 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 204.