ЗАМИКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. замика́ти і замика́тися. Прийшлося таки Демидові відмовитися від замикання дружини. Проте, виїжджаючи чи йдучи кудись, він старався повернутись додому в найбільш нежданий час (Стельмах, І, 1962, 302); З’їзд [IX КП (б)У] рішуче застерігає спілки від потурання випадковим настроям, від замикання у вузькі цехові рами (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 286); Після замикання електродів розряд у стартері гасне (Наука.., 1, 1964, 33).
∆ Коро́тке замика́ння, ел.- неправильне з’єднання в електричному колі, яке може призвести до аварії через надмірне нагрівання провідників. При короткому замиканні джерело струму дає максимальний для нього струм (Курс фізики, III, 1956, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 207.