ЗАМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати мудрувати; вигадати, зробити що-небудь незвичайне. Оце Нептун замудровав [замудрував]. Куди тепер ми, братця, пійдем [підем]? В Італію ми не доїдем, Бо море дуже щось шпує (Котл., І, 1952, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 223.