ЗАМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., рідко. Дуже швидко завезти, завести, занести кого-, що-небудь кудись. Мене вхопили двоє молодиць попід руки — ..замчали мене кудись на кінець села межи діти… (Вовчок, VI, 1956, 225); Тоді стара Ростиславиха ридала, Що ти [Стугна-ріка] її молодого сина замчала (Мирний, V, 1955, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 226.