ЗАМІСЬКИ́Й, а́, е́. Який знаходиться поблизу міста, за його околицями. Швидко поминувши заміські вілли й виноградники, Петру вийшов в поле (Чаб., Балкан. весна, 1960, 63); Лемент паровозів чуло вже ціле місто, чули міські околиці, чули й заміські виселки та хутори (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 6.6); // Який відбувається за межами міста, пов’язаний з виїздом з міста. Бронников теж разом з килигеївцями брав участь у заміській операції (Гончар, II, 1959, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 212.