ЗАНО́ШЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. зано́шений. Мундир на унтер-офіцерові був не зовсім парадний з огляду на його заношеність, засмальцьованість і пошматованість, але цієї деталі Юджін помітити не встиг (Загреб., Європа 45, 1959, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 233.