ЗАНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАНОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док. Від довгого носіння ставати брудним, несвіжим (про одяг). — Треба надіти свіжу сорочку, бо ця, чорна, доволі вже заносилася ще в школі, а, лазивши по гнізда, я трохи ще й розідрав її (Мик., Кадильниця, 1959, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 233.