ЗАП’Я́СТЯ, я, с.
1. Те саме, що зап’я́сток. Лише в 10-ІЗ років завершується процес скостеніння зап’ястя (Шк. гігієна, 1954, 71); Руки в неї по самі зап’ястя щільно зав’язані бинтами (Кучер, Чорноморці, 1956, 458); Витерши зап’ястям високе чоло, Олексій довірливо звернувся до нахмуреної Валентини (Логв., Літа ., 1960, 30).
2. Прикраса, яку носять на руці; браслет. — А болярині кинулись на суєту; тільки й знають ті золоті зап’ястя та ожерелія.. (Н.-Лев., III, 1956, 372); Негр приляскував пальцями, наспівуючи дитяті рідний африканський мотив. Блискучі зап’ястя на чорних руках трепетали й дзвеніли (Ільч., Серце жде, 1939, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.