ЗАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех.. розм.
1. Забруднити що-небудь чимсь.
2. перен. Очорнити, заплямувати кого-небудь, покрити неславою. Лихий чоловік — як хвороба: усе запакостить (Укр.. присл.., 1955, 151); — Ні, Семеновичу, не остижу ніколи твоєї слави, не запакощу твоєї сім’ї й роду! (Кв.-Осн., II, 1956, 462).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 240.