ЗАПА́СЛИВИЙ, а, е. Який завжди заздалегідь забезпечує себе чим-небудь, робить якийсь запас (у 1 знач.). Запаслива Настя усього нанесла: і коржиків на меду, і горішків на смальці, і ковбасу ще від різдва приберегла (Мирний, IV, 1955, 49); * Образно. Вона була запаслива дівчина і на гостре словечко, і на міцну горілочку (Л. Янов., І, 1959, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 247.